Історична довідка

          Велика Олександрівна – селище міського типу, центр району. Селище розташоване на лівому березі Інгульця, на відстані 139 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Біла Криниця на лінії Снігурівка - Апостолово – 9 км. Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам’яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.). Населений пункт заснований в 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. В 1803 році з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові партії поселенців, які заснували трохи нижче за течією річки Інгулець нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи і експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який був відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.

         В 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Херсонської волості. Населення щороку збільшувалось. Місцеві в основному займалося землеробством, так як промисловості не було. Разом з тим, у містечку відкривались дрібні підприємства, в основному, ремеслові майстерні. У 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 майстерень по виготовленню возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки. В 1906 - 1907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. Великі площі землі у Великоолександрівській волості належали Григоро-Бізюковому монастирю - 20719 десятин землі та поміщикам Білоусовичам - 3202 десятини. Також великі площі мали поміщики Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.

          Перша Великоолександрівська лікувальна ділянка була відкрита в 1908 році, вона обслуговувала більше 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч чоловік. Лікарня на 10 ліжок відкрилась тільки в 1910 році, в ній працювали лікар, два фельдшери і акушерка.

         У 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні і дві церковно-приходські школи на 123 учні, з них 38 дівчаток. Перед Другою світовою війною шкільна мережа, яка складалася з двох неповних середніх і двох початкових шкіл, розширилася за рахунок нової середньої школи. В усіх школах нараховувалось 1199 учнів і 47 вчителів. Був споруджений Будинок культури на 325 місць з кімнатами для роботи гуртків

          Протягом 1941 1945 років на фронт пішло більше 5 тисяч солдат, багато з них пішли добровольцями. Не повернулися з війни понад 3500 чоловік. Їх імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті.

         458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах сільських та селищних рад та в райцентрі споруджено пам'ятники та встановлено обеліск Слави.

          Великоолександрівський район, як адміністративна одиниця був затверджений 7 березня 1923 року з центром Велика Олександрівка. Національний склад населення району найбільш однорідний: майже 92.5% складають українці, незначна частина припадає на росіян, білорусів, вірменів, циган та інші національності.

          Із пам'ятників архітектури, які охороняється державою - будівля і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець - однієї із перших на Україні, побудованої в 1928 році по плану ГОЕЛРО. На полях району багато курганів - ровесників єгипетських пірамід.


Коротка історична довідка - Перелік найвизначніших пам’яток


Кількість пам'яток:

історії

5

культури

2

археології /кургани/

167


Видатні люди району

У галузі:

Прізвище, ініціали

Посада, професія, фах

Сільського господарства

Котляр М.М.

Герой соціалістичної праці (м.Херсон)

Дядюн Т.М.

Герой Соціалістичної праці

культури

Довнар І.І.

Член Спілки письменників СРСР, прозаїк

Анастасьєв А.М.

Биков А.Ф.

Член Спілки письменників України , поет
Член Національної Спілки художників України (м.Херсон)

науки і освіти

Радченко Є.Д.

Доктор технічних наук, Лауреат Державної премії, Герой Соціалістичної праці (м.Москва)

Історії

Сусоров В.Д.

Доктор історичних наук, викладач Херсонського технічного університету

Горєліков  М.Є.

Генерал-майор у відставці голова Херсонського земляцтва у м.Москва, почесний громадянин Великоолександрівщини


Пам'ятні місця

         На землях району досліджені поховання кочівників епохи бронзи (курган «Висока могила» поблизу с.Старосілля), скіфів, сарматів, половців. Дослідження кургану «Висока могила» «Висока могила» використовувався прадавнім населенням протягом тисячоліття: з середини ІІІ до середини ІІ тисячоліття до н.е.), проведені у 70-80-х роках минулого століття дали підставу для виокремлення в археології Старосільської археологічної культури. Частина речових пам’яток з даного кургану знаходяться в шкільному музеї с.Старосілля. В XVII – XVIII ст. тут були розташовані зимовища запорізьких козаків. Згодом територія району заселялася вихідцями із центральних районів України, а також німецькими і єврейськими колоністами.

         Об'єктами туризму район порівняно небагатий, однак, безумовно, варті уваги перша на Півдні України гідроелектростанція й кілька храмів XIX ст.

смт. Велика Олександрівка.

         Дзвіниця церкви Олександра Невського, I чверть XIX ст. Побудована у формах класицизму. Дзвіниця є західною частиною, зруйнованої в 30-х роках ХХ ст., церкви св. Олександра Невського. Шпиль, що увінчував дзвіницю, втрачений.

         Гідроелектростанція, 1927 - 1928 р. Побудована в стилі модерн. Є однією з перших на Півдні України.

с. Давидів Брід

          Козацькі кам'яні хрести, XVIIIст. Збереглися на сільському цвинтарі.

с. Новопавлівка

          Миколаївська церква, 1882 р. Побудована в стилі неокласицизму. В 30-х рр. ХХст. знесені три куполи. В інтер'єрі збереглися плафонні розетки.

с. Старосілля

          Миколаївська церква, 70 - 80-і рр. ХІХст. Побудована у формах російсько-візантійського стилю за проектом К. А. Тона. В інтер'єрі зберігся ліпний декор.

 
  • urjadova-garjacha-linija
  • prezidentskij-kadrovij-rezerv
  • mandruj-hersonschinoju
  • mobilizatsija
  • fond-oboroni-krayini
  • krim-tse-ukrayina
  • detsentralizatsija
  • 1939-1945-pamjataemo-peremagaemo
  • garjacha-telefona-linija-dlja-bijtsiv-ato-ta-chleniv-yih-rodin
  • programi-derzhavnoyi-pidtrimki-naselennja
  • natsionalna-ditjacha-garjacha-linija
  • protidija-koruptsiyi-ta-zlochinnosti
  • vazhliva-informatsija
  • tavrijski-gorizonti
  • legalizatsija-biznesu-vnesok-u-rozbudovu-hersonschini
  • vash-rodich-znik
  • vilni-tvorjat-majbutne
  • rik-anglijskoyi-movi
  • vijskova-sluzhba-za-kontraktom
  • na-vashu-dopomogu-chekajut
  • narodzheni-vilnimi
  • stan-najkraschim
  • bezoplatna-pravova-dopomoga
  • kupujte-hersonske
  • bezviz-dlja-ukrayini
  • ukrayina-nato